Khirbat Sarah (Khirbat as-Sar) – osadnictwo z okresu żelaza, hellenistycznego, rzymskiego, bizantyjskiego i islamskiego

Kierownik badań: dr hab. Mariusz Burdajewicz i prof. Jolanta Młynarczyk
Miejsce badań: Khirbat Sarah (zachodni Amman), MEGA Jordan # 11304 (JADIS 2215017).
Kraj: Haszymidzkie Królestwo Jordanii.
Instytucje uczestniczące w badaniach: Wydział Archeologii Uniwersytetu Warszawskiego; Wydział Konserwacji i Restauracji Dzieł Sztuki, Akademia Sztuk Pięknych w Warszawie; Politechnika Wrocławska; Departament Starożytności Jordanii. W latach 2018-2019: Centrum Archeologii Śródziemnomorskiej Uniwersytetu Warszawskiego.
Charakter stanowiska: osadnictwo z okresu żelaza, hellenistycznego, rzymskiego, bizantyjskiego i islamskiego

Opis badań:
W 2018 i 2019 r. zespół kierowany przez prof. Jolantę Młynarczyk z Centrum Archeologii Śródziemnomorskiej Uniwersytetu Warszawskiego przeprowadził dwa krótkie sezony prac na starożytnym stanowisku Khirbat Sarah, położonym na zachodnich obrzeżach Ammanu. Badania geofizyczne i archeologiczne dowiodły dużego potencjału poznawczego Khirbat Sarah jako stanowiska wzorcowego pod względem longue durée, zasiedlonego co najmniej od epoki żelaza (Amonitów) do środkowego okresu islamu.
Po przerwie spowodowanej pandemią COVID-19, wykopaliska zostały wznowione w 2023 roku, tym razem z ramienia Wydziału Archeologii Uniwersytetu Warszawskiego. Obecny projekt ma na celu określenie chronologii i charakteru osady w różnych fazach jej historii, a także lepsze zrozumienie jej relacji z pobliskim Ammanem na przestrzeni ponad dwóch tysiącleci. To spektakularne miejsce, zajmujące doskonałą strategiczną pozycję na zachodnim skraju płaskowyżu Ammanu, jest zwieńczone monumentalnym kompleksem architektonicznym. Składa się on z „wieży ammonickiej”, przekształconej w okresie rzymskim w świątynię, z dobudowanym następnie arkadowym dziedzińcem. Kompleks ten, otoczony budynkami z późniejszych okresów, nie jest jeszcze w pełni rozpoznany. Znaleziska, przede wszystkim ceramiki, wskazują na szczególnie intensywne osadnictwo z okresu ajubidzko-mameluckiego. Prawdopodobnie istniała tu osada wiejska, której mieszkańcy zajmowali się rolnictwem i hodowlą zwierząt, należąc do zaplecza rolniczego dla islamskiej stolicy Ammanu. Z drugiej strony, unikalne połączenie budowli z epoki żelaza ze świątynią charakteryzującą się klasycznym porządkiem architektonicznym jest interesującym zagadnieniem związanym z adaptacją przez miejscową ludność grecko-rzymskiej kultury materialnej i religii.

Nazwa starożytna tego miejsca pozostaje niejasna. XIX-wieczni podróżnicy S. Merrill i C.R. Conder zidentyfikowali to miejsce jako biblijne Azor (Iazer), które zostało następnie wspomniane przez Euzebiusza (Onomastykon) w IV wieku. Rzeczywiście, położenie geograficzne i pewne archeologiczne dowody na użytkowanie w okresie hellenistycznym sugerują, że Khirbat Sarah może być tożsame z ufortyfikowaną osadą Jazer, która została podbita przez Judę Machabeusza w 163 r. p.n.e. (I Mch 5,8). W III wieku p.n.e., pod panowaniem Ptolemeuszy, to miejsce musiało być częścią regionu zarządzanego przez potężną rodzinę Tobiadów, co sugeruje możliwość jego identyfikacji z „Birta z Ammanitis”, która została wspomniana w liście z Archiwum Zenona z 259 r. p.n.e.

Więcej informacji:
Młynarczyk J. and Burdajewicz M., with appendices by R. Ryndziewicz and J. Burdajewicz: Archaeological and geophysical survey at the site of Khirbat as-Sar (Sara), Jordan, Polish Archaeology in the Mediterranean 27/1 (2018), 341-378 (wcześniejsza literatura dotycząca Khirbat es-Sar).
Villeneuve, F., Khirbet Sara (Jordan) 1983. W: A. Łajtar and K. Jakubiak (eds.), Ex Oriente Lux. Studies in Honour of Jolanta Młynarczyk, Warsaw (2020), 309-322.
Projekt/finansowanie: Narodowe Centrum Nauki (UMO-2021/43/B/HS3/00813, Opus 22).

Інфармацыйны бюлетэнь 01 (2024)

Навіны

  • У снежні 2023 – напачатку студзеня 2024 р. найбуйнейшы ў Польшы навукова-папулярны археалагічны партал «Archeologia Żywa» («Жывая археалогія») правёў адкрытае галасаванне на топ-10 набольш важных адкрыццяў польскай археалогіі ў 2023 годзе «Археалагічныя сенсацыі 2023». Так, найлепшым дакументальным фільмам на археалагічную тэматыку стаў фільм Кшыштафа Палушынскага (PalFIlmStudio) «Бронзавы скіпетр. Сімвал цывілізацыйных зменаў». Самым унікальным артэфактам прызнаны касцяны кубік для гульні, знойдзены на кельцкім паселішчы ў Самбаровіцах. Найважнейшым скарбам 2023 года абраны скарб з больш як 100 брактэатаў, якія датуюцца XIII ст. А найбольш істотным археалагічным адкрыццём мінулага году ў Польшчы прызналі драўляную дарогу XV ст. у ідэальным стане, якую даследавалі ў Лекна ў Вялікапольскім ваяводстве. Пра гэтыя і іншыя важныя падзеі польскай археалогіі ў 2023 годзе можна пачытаць па спасылцы.
  • 12 студзеня 2024 г. ва Улацлаўку (цэнтральная Польшча), падчас прац па паглыбленні дна Віслы ў раёне порта, каля вул. Піўной, працоўны знайшоў сярэднявечны меч, які датуецца IX-X стст.
  • У сярэдзне студзеня 2024 года ў Люблінскую ваяводскую службу аховы помнікаў (Lubelski Wojewódzki Konserwator Zabytków), быў перададзены ўнікальны скарб, які складаўся з больш як дзесяці жалезных прадметаў узбраення пшэворскай культуры. Комплекс быў знойдзены пашукавікамі каля горада Грубешаў на ўсходзе Польшчы і добраахвотна перададзены ў Музей імя Кс. С. Сташчыца ў гэтым горадзе. Яго вывучэннем будуць займацца спецыялісты з Факультэту археалогіі Варшаўскага ўніверсітэта.
  • Напрыканцы студзеня 2024 года польскае выданне National Geographic паведаміла пра адкрыццё каля вёскі Папова Біскупе ў Куяўска-Паморскім ваяводстве помніка лужыцкай культуры перыяду бронзы, які мог быць рытуальным месцам. Падчас даследаванняў, якія праводзілі спецыялісты Торуньскага ўніверсітэта імя Мікалая Каперніка, былі знойдзеныя дзясяткі чалавечых касцякоў, больш за 500 бронзавых прадметаў і інш. Падрабязнасці можна прачытаць тут. Першыя навуковыя вынікі прадстаўленыя па спасылцы.
  • Таксама напрыканцы студзеня польскія СМІ паведамілі пра вынікі вывучэння культурнага слою на месцы будаўніцтва Еўрапейскага кінематаграфічнага цэнтру CAMERIMAGE у Торуні. Сярод знаходак маюцца сярэднявечныя манеты, фрагменты каменных канструкцый XIV ст. і інш.

 Публікацыі

  • На пачатку студзеня 2024 г. выйшла манаграфія Вітольда Свентаслаўскага «Прусія і Вялікі Стэп» (Świętosławski W. 2023. Prusowie i Wielki Step. Ślady tradycji stepowych koczowników u zachodnich Bałtów. Gdańsk: Wyd-wo Uniwersytetu Gdańskiego, 140 s.).
  • Часопіс Інстытута Лодзьскага ўніверсітэта абвесціў прыём артыкулаў да чарговага нумару (39/2024) „Acta Universitatis Lodziensis. Folia Archaeologica”. Тэксты прыймаюцца да 31 мая 2024 г. з дапамогай Open Journal Systems па адрасе https://czasopisma.uni.lodz.pl/archaeo/about/submissions. Часопіс уваходзіць да базаў Scopus і WoS.
  • Некалькі дзён таму выйшла навукова-папулярная публікацыя Czerniak L., Matuszewska A. Rondel. Neolityczne centrum ceremonialne w Nowym Objezierzu 4800-4500 lat przed Chr. Moryń 2024.

 Канферэнцыі і семінары

  • 15 сакавіка 2024 г. у Інстытуце археалогіі Лодзьскага ўніверсітэта плануецца правядзенне канферэнцыі «ORGANIC. Rozważania nad materiałem organicznym pozyskanym z grobów» («ORGANIC. Развагі аб арганічных матэрыялах, знойдзеных у магілах»). Канферэнцыя плануецца ў стацыянарным фармаце. Заяўкі на ўдзел з дакладам (15-20 хвілін) або постэрам можна даслаць да 10 лютага па адрасе instytutarcheo@uni.lodz.pl. У заяўцы павінны змяшчацца назва дакладу, рэзюмэ (на польскай мове, 350 словаў для дакладаў і 200 словаў для постэраў), а таксама дадзеныя ўдзельніка (навуковае званне/ступень, імя і прозвішча, месца працы, email). Падрабязнасці па спасылцы.
  • 07 чэрвеня 2024 г. у Варшаве плануецца правядзенне VII Сімпозіуму Маладых Егіптолагаў. Для ўдзелу патрэбна запоўніць заяўку (па спасылцы) і выслаць яе на адрас арганізатараў Сімпозіуму kolo@gmail.com.

Гранты і праекты

  • Нацыянальнае Агенцтва Акадэмічнага Абмену (NAWA) абвяшчае набор заявак на праграму Welcome to Poland. Заяўкі павінны падаваць польскія навуковыя ўстановы. У межах гэтых праектаў польскія ўстановы могуць прымаць замежных навукоўцаў тэрмінам на 12, 18 і 24 месяцы. Квота на рэалізацыю аднаго праекту можа складаць ад 100 да 500 тысяч злотых (з якіх 30% могуць ісці на стыпендыю для запрошанага навукоўца. Україна з’яўляецца партнёрам гэтага праекту. Для ўдзелу неабходна знайсці прымаючы бок (польскую ўстанову), якая можа даслаць такую заяўку да NAWA. Тэрмін прыёму заявак – 28 лютага. Падрадязнасці па спасылцы.

Выставы і папулярызацыя

  • 19 студзеня ў будынку Інстытута археалогіі Гданьскага ўніверсітэта (ul. Bielańska 5) адкрылася выстава «Dwie Wieże: domy wieżowe na Pomorzu i Warmii» («Дзве вежы: вежавыя дамы на Памор’і і Варміі»), якая была падрыхтаваная студэнтамі-археолагамі 3-га курсу. Выстава будзе дзейнічаць да 12 чэрвеня.
  • Некалькі дзён таму на польскім археалагічным партале Archeowiesci апублікаваныя ўсе тры часткі цікавага дакументальнага фільму, які распавядае пра археалагічныя даследаванні ў Забарове, які знаходзіцца ў ваколіцах Кампіноўскага лесу на захадзе Мазовіі. З відэа можна пазнаёміцца па спасылцы.

In memoriam

14 студзеня ва ўзросце 78 гадоў у Варшаве адыйшла ў вечнасць прафесар Эльжбэта Кавальчык-Хейман, шматгадовая супрацоўніца Інстытута археалогіі Варшаўскага ўніверсітэта, вядомая спецыялістка па сярэднявечнай археалогіі Мазовіі.

Інформаційний бюлетень 01 (2024)

Новини

  • В грудню 2023 – напочатку січня 2024 р. найбільший у Польщі популярно-науковий археологічний портал «Archeologia Żywa» («Жива археологія») провів відкрите голосування на топ-10 найважливіших відкриттів польської археології у 2023 році «Археологічні сенсації 2023». Так, найкращим документальним фільмом на археологічну тематику став фільм Кшиштофа Палушиньського (PalFIlmStudio) «Бронзовий скіпетр. Символ цивілізаційних змін». Найбільш унікальним артефактом визнано гральний кістяний кубик, знайдений на кельтському поселенні у Самборовіцах. Найважливішим скарбом 2023 року обрано скарб більш ніж 100 брактеатів, які датуються XIII ст. А найважливішим археологічним відкриттям у Польщі минулого року визнано дерев’яну дорогу XV ст. в ідеальному стані, яку дослідили у Лекно у Великопольському воєводстві. Про ці та інші найважливіші події польської археології у 2023 році можна прочитати за посиланням.
  • 12 січня 2024 р. у Влоцлавку (центральна Польща), під час робіт з поглиблення дна Вісли в районі порту, біля вул. Півної, робітник знайшов середньовічний меч, який датується IX-X ст.
  • В середині січня 2024 року до Люблінської воєводської служби охорони пам’яток (Lubelski Wojewódzki Konserwator Zabytków), був переданий унікальний скарб, який складався з більше ніж десяти залізних предметів озброєння пшеворської культури. Комплекс був знайдений пошуківцями біля міста Грубешів на сході Польщі та добровільно переданий до Музею імені Кс. С. Стащіца у цьому місті. Його дослідженням будуть займатися спеціалісти з Факультету археології Варшавського університету.
  • Наприкінці січня 2024 року польське видання National Geographic повідомило про відкриття біля села Папово Бискупє у Куявсько-Поморському воєводстві пам’ятки лужицької культури періоду бронзи, яка могла бути ритуальним місцем. Під час досліджень, яке проводили спеціалісти Торуньського університету імені Миколая Коперника, було знайдено десятки людських костяків, більше 500 бронзових предметів та ін. Подробиці можна прочитати тут. Перші наукові результати представлені за посиланням.
  • Czytaj dalej „Інформаційний бюлетень 01 (2024)”

Zmarł Marek Tycjan Olszewski

Przed kilkoma dniami odszedł nasz Kolega, Przyjaciel wielu z nas, adiunkt na Wydziale Archeologii UW, dr hab. Marek T. Olszewski.

Poznaliśmy się latem 1980 roku, w drodze z akademika na Żwirki i Wigury do budynku przy Krakowskim Przedmieściu 1, gdzie mieściła się Katedra Archeologii Śródziemnomorskiej i gdzie zdawaliśmy wstępne egzaminy. Potem, na pierwszych latach studiów wspólnie z Markiem wynajmowaliśmy pokój, żyjąc pełnią życia studenckiego. Razem uczyliśmy się, bawili i… politykowali, uczestnicząc w studenckim strajku jesienią 1981 roku. Marek był postacią niezwykle barwną, jaśniejącą kolorami na tle szarości PRL-u stanu wojennego. W ostatnich latach naszych studiów mieliśmy szczęście wspólnie uczestniczyć w formacyjnym doświadczeniu, jakim były regularne, cotygodniowe spotkania w Bibliotece Papirologii, do których pretekstu dostarczał wykład monograficzny naszego Mistrza, Zbigniewa Borkowskiego. Cechą szczególną tych spotkań było ciągłe odwoływanie się do rozmaitych dyscyplin studiów nad antykiem, wykorzystywanie źródeł wszystkich rodzajów, a nadrzędnym celem było zawsze zainteresowanie nas badaniami nad starożytnością pojmowanymi po trosze na sposób Ulricha Wilamowitza. Szerokie spojrzenie na sztukę Marek zawdzięczał również Janowi Białostockiemu, w którego seminariach przez kilka lat uczestniczył.

Czytaj dalej „Zmarł Marek Tycjan Olszewski”

Wykład “The way of the Egyptologist”

SKN KEMET ma przyjemność ogłosić wykład pt. “The way of the Egyptologist”, który wygłosi dr Daniel Takacs! Opowie nam o swojej przygodzie do i po Egiptologii a także odpowie na zadane pytania! Wykład odbędzie się 23.11 (w czwartek) o 18.30 na Wydziale Archeologii Uniwersytetu Warszawskiego w sali 210 lub pod poniższym linkiem, który również można znaleźć na naszej stronie na fb! 

The way of the Egyptologist
Czwartek, 23 listopada · 6:30–9:00pm
Link do rozmowy wideo: https://meet.google.com/yep-aqdd-tjf

Czytaj dalej „Wykład “The way of the Egyptologist””

Makowska Weronika

Godziny przyjęć interesantów:

Poniedziałek 9.00-14.00
Wtorek 9.00-14.00
Środa 9.00-14.00
Czwartek 9.00-14.00
Piątek dzień bez interesantów


adres:
00-927 Warszawa, ul. Krakowskie Przedmieście 26/28, Szkoła Główna

e-mail ogólny:
wa.finanse@uw.edu.pl

Informacje i wzory dokumentów znajdują się na stronie: https://www.archeologia.uw.edu.pl/sekretariaty/formularze/

 

mgr Krystyna Dudzińska

mgr Krystyna Dudzińska

Pełnomocnik Kwestora UW
e-mail:  k.dudzinska@uw.edu.pl
telefon: +48 22 55 22 819
pokój: 103

Magdalena Kijewska
Magdalena Kijewska

e-mail:  mk.kijewska@uw.edu.pl
telefon: +48 22 55 22 847
pokój: 119

Dagmara Kulbicka
Dagmara Kulbicka

e-mail:  d.kulbicka@uw.edu.pl
telefon: +48 22 55 22 848
pokój: 119

Weronika Makowska
Weronika Makowska

e-mail: we.makowska@uw.edu.pl
telefon: +48 22 55 22 802
pokój: 118A

Magdalena Matera
Magdalena Matera

e-mail:  md.matera@uw.edu.pl
telefon: +48 22 55 22 839
pokój: 118A