Kategoria: dla Ukraińców / Для українців / For Ukrainians

Новини

• 14-15 березня в Археологічному музеї в Біскупіні пройшов майстер-клас з експериментальної археології для студентів Факультету археології Варшавського університету, Інституту археології Ягеллонського університету та Інституту археології Лодзинського університету. Фото з цієї цікавої події можна подивитись за посиланням.
• 21 березня у Грубешові, Люблінське воєводство, відбулась науково-популярна конференція «Віхи грубешівської археології». Окрім прослуховування цікавих доповідей знаних археологів про найбільш захоплюючі дослідження у регіоні, зокрема проф. А. Коковського, проф. Б. Нєзабітовської-Вішневської, мгр Б. Бартецького, учасники також відвідали будівництво археологічного музею у «Готськім селі у Масломенчі» («Wioska Gotów w Masłomęczu»).
• Наприкінці березня керівник охорони пам’яток Люблінського воєводства повідомив про відкриття у грубешівському повіті, ймовірно, найстаршої мідної сокири у Польщі. Мова йде про нещодавню знахідку біля с. Матче. Є припущення, що сокира відноситься до трипільської культури.
• Портал «Nauka w Polsce» повідомляє що у березні археологами з Університету Миколи Коперника було відкрито поховання в комплексі Святого Духа 13-го століття біля Монастирської брами в Торуні. Це одне з найстаріших кладовищ Торуня. Професор Войцех Худзяк, керівник Інституту археології Університету Миколи Коперника, вважає, що там можуть бути ще сотні поховань.

Анонси конференцій та семінарів

• 23-25 квітня у Інституті археології та етнології Польської академії наук та на Факультеті археології Варшавського університету відбудеться наукова конференція, присвячена кераміці Нового часу «Europa Postmediaevalis 2024: Patterns & Inspirations». Послухати доповіді можна буде також онлайн. З програмою конференції та іншими деталями можна ознайомитись за посиланням.
• 23-24 травня 2024 року в Центрі докторських школ Лодзинського університету планується проведення студентсько-аспірантської наукової конференції «Річка, долина, прадолина в міждисциплінарних дослідженнях» («Rzeka, dolina, pradolina w badaniach interdyscyplinarnych»). Захід адресований, зокрема, представникам гуманітарних наук та наук про Землю. Реєстрація відкрита до 7 квітня. Зареєструватися можна за цим посиланням.
• Інститут археології Вроцлавського університету, Відділення Польської академії наук у Вроцлаві, Сленжанський Музей імені Станіслава Дунаєвського в Соботці та Сленжанський культурний центр в Соботці запорошують на 23-й Сілезький археологічний симпозіум (23. Śląskie Sympozjum Archeologiczne), який відбудеться 25-28 вересня 2024 року у місті Соботка (Нижня Сілезія). До участі запрошуються як автори доповідей та постерів, так і учасники дискусій та слухачі, які цікавляться сучасною археологічною картиною Сілезії. Заявки та запитання щодо участі можна надсилати на адрес symp.iar@uwr.edu.pl.
• 11-12 червня 2024 року Інститут археології Марії Кюрі-Складовської у Любліні та Замковий музей у Сандомирі організують XXXIX конференцію «Археологічні дослідження в Центрально-Східній Польщі, Західній Білорусі та Україні у 2023 році» (XXXIX Konferencja „Badania archeologiczne w Polsce środkowowschodniej, zachodniej Białorusi i Ukrainie”). Традиційно ці конференції відбувались у Замку в Любліні восени кожного року, проте цього разу організатори запрошують до Замкового музею у Сандомирі. Конференція відбудеться у змішаному форматі. Заявки на участь можна висилати на адрес nazamku@gmail.com до 20 квітня.

Вистави

• На початку березня у Археологічному музеї у Вроцлаві відкрилась виставка артефактів, які походять зі старовинних Вроцлавських «кабінетів курйозів» (або кунсткамер), які належали заможним мешканцям міста: чиновникам, купцям, фармацевтам. На виставці, окрім іншого, можна побачити етруські поховальні урни, кістки мамонта, старовинні монети та прикраси. Експозиція буде діяти до вересня 2024 року.
• 18 березня в Археологічному музеї в Познані відкрилась виставка «Городище Хотинець. Західна брама Скіфії» («Grodzisko w Chotyńcu. Zachodnia brama Scytii»). На експозиції представлено понад 100 артефактів зі скіфського поселення (VII-V ст. до н.е.), в тому числі майже повністю реконструйована грецька амфора для вина з майстерні в Клазоменах. Авторами виставки є проф. С. Чопек та проф. К. Трибала-Завіслак.

Публікації

• З невеликим запізненням у серії Studia nad Gospodarką Surowcami Krzemiennymi w Pradziejach (tom 10) опубліковані матеріали конференції «Krzemień jurajski w pradziejach» («Юрський кремінь у доісторичний період»), яка відбулась у Кракові 28-30 вересня 2017 року. Публікація доступна за посиланням (посилання).
• Наприкінці березня у видавництві Варшавського університету, в серії Światowit Supplement Series C: Pontica et Caucasica вийшла друком збірка статей «Chrysomallos. Polish Archaeologists in the Black Sea Region» («Chrysomallos. Польські археологи у Чорноморському регіоні») (M. Матера, Р. Карасєвіч-Шчипьорський (ред.), Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024, 237 p.). Збірка присвячена пам’яті двох відомих грузинських археологів – проф. Амірана Кахідзе та проф. Шота Мамуладзе. Електронна версія збірки доступна за посиланням (посилання).
• В березні вийшла надзвичайно цікава науково-популярна книжка Монікі Байки «Відкриття у археологічному раю: від Опатова до Сандомира» (Bajka B. Odkrycia w archeologicznym raju: od Opatowa do Sandomierza, Klimontów: Trzy Epoki Monika Bajka, 2024, 88 s.). Книжка запрошує у подорож до археологічного раю на Сандомирській височині, де знаходиться кілька десятків археологічних пам’яток у понад двадцяти містечках, розташованих між Опатовим і Сандомиром, переважно вздовж долини річки Опатівки та в самих містечках. Підробиці можна знайти тут.
• В березні на Факультеті археології Варшавського університету, з невеликим запізненням вийшла колективна монографія «Родинний склеп Вейхерів у парафіяльному костелі в Пуцьку» («Krypta grobowa rodu Wejherów w kościele parafialnym w Pucku») (К. Блюсєвіч, М. Старський (ред.), Warszawa: Wydział Archeologii UW, 2023, 196 s.). Книга доступна онлайн за посиланням (посилання).
• В березні у Торуні вийшла друком колективна монографія «Villisaz – ośrodek krzyżackiego komturstwa w ziemi chełmińskiej. Wyniki prac badawczych w Wieldządzu (stanowiska 1 i 21)» (Д. Полинський (ред.), Toruń: Jagielloński Instytut Wydawniczy, 274 s.). Книгу можна завантажити за посиланням (посилання).
• Редакція журналу «Acta Universitatis Nicolai Copernici. Archeologia» запрошує до надсилання статей до 40 тому видання. Деталі можна знайти тут. Статті з тому 39 можна переглянути за посиланням (посилання).

 Новини

• 1 лютого в Інституті археології та етнографії Польської академії наук у м. Варшава відбулась лекція др. Альфреда Твардецького «Роль Ольвії Понтійської в готський та гунський періоди. Перші результати польських розкопок» («Rola Olbii Pontyjskiej w okresie gockim i huńskim. Pierwsze wnioski z polskich wykopalisk»). Доповідь викликала велику дискусію.
• В середині лютого у містечку Свідниця (Нижня Сілезія) під час ремонтних робіт з реконструкції вулиці Крашовицької були знайдені дві амфори лужицької культури, які датуються бл. 750 – 650 рр. до н.е. Ймовірно, вони походять з поховання. Знахідка була зроблена на території могильника лужицької культури, який було знайдено в середині XIX ст. і тільки частково досліджено на початку ХХ ст.
• 15 лютого до Регіонального музею у Радомсько, у Лодзькому воєводстві, були передані речі – елементи озброєння пшеворської культури – знайдені скарбошукачами під час зйомок програми „Шукачі історії”. Деталі та фото знахідок – за посиланням.
• В першій половині лютого, під час будівництва Хелмської (Люблінської) об’їзної дороги виявлено поховання, яке пов’язують з неолітичною культурою кулястих амфор та датують 2500 – 2000 роками до н.е. Серед знахідок – скелет похованої дитини та скелети сільськогосподарських тварин. Крім того, у селі Сребжище було знайдено більше десятка житлових споруд і кілька стовпових конструкцій, які датуються 700-400 роками до н.е.
• У лютому, у Слубіцькому повяті (Любуське воєводство), на місці, відомому як Рисяче поле, члени товариства „Drossen Lubuskie”, за допомогою металошукачів (діяльність була можлива на підставі офіційного дозволу, виданого офіцером з охорони історичних пам’яток Любуського воєводства) знайшли розораний скарб предметів бронзової доби. Скарб складався з трьох серпів, двох сокир, чотирьох браслетів (три з яких орнаментовані), шести кілець, двох фрагментів стрижнів і фрагмента бронзової булавки. Детальніше про знахідку та її фото – за посиланням.

Інформаційний бюлетень також доступний на сайті Факультету археології Варшавського університету за посиланням.

Анонси конференцій та семінарів

• Колеги з Жешувського університету та Лейбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Європи в Лейпцигу (GWZO) організують цикл онлайн-семінарів за участю провідних вчених з Європи та США, присвячених країнам так званої Візантійської співдружності в Середньовіччі під назвою «Абетка європейської спадщини. Археологія Візантійської Співдружності» («ABC of European Heritage. Archaeology of the Byzantine Commonwealth»). Ця ініціатива є частиною проєкту „Ex oriente lux – модернізація та інтернаціоналізація досліджень спадщини східної Польщі”, що фінансується з коштів Міністерства науки та вищої освіти та бюджету GWZO. Перший семінар відбувся 26-29 лютого, наступні плануються 13-16 травня та 10-13 червня 2024 р. На сторінці нашої Лабораторії у Фейсбук ми повідомимо про деталі участі у семінарі в якості слухачів.
• 6 березня на Факультеті археології Варшавського університету відбудеться засідання Семінару з археології Центральної Європи у I тис. до н.е. «Sideros». В числі інших планується доповідь професора, др. габ. Марціна Ігначака на тему «Фортеці України. Дослідження системи «скіфських» городищ раннього залізного віку на території Поділля».
• 8 березня Центр середньовічної археології країн Балтії Інституту археології і етнографії Польської академії наук запрошує на онлайн конференцію «Стан та потреби дослідження ремісничого виробництва в середні віки та новий час» („Stan i potrzeby badań nad wytwórczością rzemieślniczą w średniowieczu i nowożytności”). З програмою конференції можна ознайомитись за посиланням.
• 18-22 березня на Факультеті археології Варшавського університету відбудеться П’ята наукова конференція «Минуле має майбунє!». В рамах конференції запланована робота сесії «Археологія і нумізматика Східної Європи. Міжрегіональні контакти у Східній та Центральній Європі у І тисячолітті н.е.», яку організує наша Лабораторія. Програму конференції можна подивитись за посиланням, де незабаром також будуть опубліковані абстракти доповідей, а також інші організаційні деталі.
• 23-25 квітня у Варшаві вібудеться Четверта Європейська конференція “Europa Postmedievalis”. Темою цьогорічної конференції буде кераміка та її роль у глобалізації в сучасний період. Приймання тез доповідей завершився, але ще є можливість зареєструватися та взяти участь у конференції в якості гостя (посилання).
• Інститут археології і етнографії Польської академії наук запрошує магістрів та аспірантів приняйти участь у конференції «Remembrance, Religion and Secularity in Central and Eastern Europe and beyond» («Пам’ять, релігія і світськість у Центрально-Східній Європі та за її межами»), яка відбудеться у Варшаві 13-15 червня 2024 р. Подробиці за посиланням.
• Факультет Археології Варшавскького університету запрошує до участі у четвертій науковій конференції «Chrysomallos. Польські археологи на Чорному морі та Кавказі». Захід відбудеться 11 та 12 квітня 2024 року в приміщенні Археологічного факультету. Конференція планується повністю в гібридному форматі. Заявки (назва доповіді, місце праці та посади/звання автора(ів), контактні дані, коротка анотація) слід надсилати на chrysomallos@gmail.com до 31 березня 2024 року.

Вистави

• 8 лютого у Замковому музеї в Сандомирі (Muzeum Zamkowe w Sandomierzu) відкрилась тимчасова вистава «Крихти Античності ­– римські імпорти на польських землях» («Okruchy Antyku – importy rzymskie na ziemiach polskich»). Вистава, яка діятиме до 15 травня 2024 року, включає артефакти з музейних археологічних колекцій з Кракова, Лодзі, Любліна, Вроцлава, Познані, Стальової Волі та Сандомиру. Загалом на виставці представлено кілька сотень артефактів, серед яких: посудини terra sigillata, римські мечі, бронзові та срібні прикраси, бурштинові та скляні намиста, статуя Вакха, реліквії з поховань князів у Гебултові та Сандомирі-Краківці, а також багато інших артефактів.
• 10 лютого в Археологічному музеї міста Гдиня відкрилась тимчасова вистава «Odkryj w Gdyni nieoczywiste. Pradzieje» («Відкрий для себе неочевидне в Гдині. Передісторія»). Ця вистава є розповідю про найдавнішу історію сучасної Гдині, на якій відвідуівачі мають можливість познайомитися зі знахідками пізньої бронзи та раннього залізного віку. Вистава діятиме до 31 грудня 2024 року.
• 13 лютого у Національному музеї у Вроцлаві відкрилась виставка «Від денара до злотого», яка присвячена історії грошового обігу на территорії Польщі. Відвідувачі побачать середньовічні монети (денарії, пов’язані з Болеславом Хоробрим та Болеславом Кривоустим), півгроші Ягеллонів, срібні монети Корони, Литви та Гданська, золоті дукати, монети Листопадового повстання, розмінні монети Другої Речі Посполитої та Польської Народної Республіки, а також зразки монет міжвоєнного періоду. Всі експонати походять з Національного музею у Вроцлаві. Вистава відкрита для відвідування до 1 вересня 2024 року.

Публікації

• В видавництві Brepols вийшла друком монографія декана Факультету археології Варшавського університету, професора, др. габ. Бартоша Контного «The Archaeology of War Studies on Weapons of Barbarian Europe in the Roman and Migration Period» («Археологія війни. Дослідження зброї варварської Європи в римський час і у епоху Великого переселення народів»). Книга є доповненим і розширеним перекладом польського видання „Archeologia wojny Studia nad uzbrojeniem barbarzyńskiej Europy okresu wpływów rzymskich i wędrówek ludów” (Oświęcim: Napoleon V, 2019). Електронну версію нової книги можна звантажити за посиланням.
• Вийшов друком черговий, 25-й том „Wratislavia Antiqua”, у якому публікується докторська дисертація Агати Мацьончик „Рослини в поховальних церемоніях у Польщі та Європі на північ від Альп (13-18 століття)” («Plants in Funeral Ceremonies in Poland and Europe North of the Alps (13th-18th Centuries)»). Книгу можна звантажити за посиланням.
• 29 лютого на Факультеті Історії та археології Університету Марії Кюрі-Складовської у Любліні відбулась презентація колективної монографії Bartecki B., Hyrchała A., Myzgin K. (eds), The Cichobórz Hoard. Studies on the Deposit of Roman Denarii and Their Imitations / Skarb z Cichobórza. Studia nad depozytem rzymskich denarów oraz ich naśladownictw (Hrubieszów: Muzeum im. ks. Stanisława Staszica w Hrubieszowie, 2023, 511 pp.). Монографія є підсумком дворічного інтердисциплінарного проєкту з дослідження унікального, одного з найбільших в історії Польщі, скарбів римських монет (1776 екз). Скарб був випадково знайдений фермером Маріушем Дилем під час польових робіт та у березні 2020 року передано до Музею ім. кс. Ст. Стащіца у Грубешові. На місці знахідки були проведені археологічні роботи, які виявили додаткові монети, а також інші знахідки. Електронну версію книги можна звантажити тут.

In memoriam

• 5 лютого у Варшаві перестало битися серце видатного польського археолога, багаторічного працівника Варшавського університету, відомого знавця римських мозаїк, др. габ. Марка Тиціана Ольшевського (1962-2024). Світла пам’ять колезі.

Новини

• В грудню 2023 – напочатку січня 2024 р. найбільший у Польщі популярно-науковий археологічний портал «Archeologia Żywa» («Жива археологія») провів відкрите голосування на топ-10 найважливіших відкриттів польської археології у 2023 році «Археологічні сенсації 2023». Так, найкращим документальним фільмом на археологічну тематику став фільм Кшиштофа Палушиньського (PalFIlmStudio) «Бронзовий скіпетр. Символ цивілізаційних змін». Найбільш унікальним артефактом визнано гральний кістяний кубик, знайдений на кельтському поселенні у Самборовіцах. Найважливішим скарбом 2023 року обрано скарб більш ніж 100 брактеатів, які датуються XIII ст. А найважливішим археологічним відкриттям у Польщі минулого року визнано дерев’яну дорогу XV ст. в ідеальному стані, яку дослідили у Лекно у Великопольському воєводстві. Про ці та інші найважливіші події польської археології у 2023 році можна прочитати за посиланням.
• 12 січня 2024 р. у Влоцлавку (центральна Польща), під час робіт з поглиблення дна Вісли в районі порту, біля вул. Півної, робітник знайшов середньовічний меч, який датується IX-X ст.
• В середині січня 2024 року до Люблінської воєводської служби охорони пам’яток (Lubelski Wojewódzki Konserwator Zabytków), був переданий унікальний скарб, який складався з більше ніж десяти залізних предметів озброєння пшеворської культури. Комплекс був знайдений пошуківцями біля міста Грубешів на сході Польщі та добровільно переданий до Музею імені Кс. С. Стащіца у цьому місті. Його дослідженням будуть займатися спеціалісти з Факультету археології Варшавського університету.
• Наприкінці січня 2024 року польське видання National Geographic повідомило про відкриття біля села Папово Бискупє у Куявсько-Поморському воєводстві пам’ятки лужицької культури періоду бронзи, яка могла бути ритуальним місцем. Під час досліджень, яке проводили спеціалісти Торуньського університету імені Миколая Коперника, було знайдено десятки людських костяків, більше 500 бронзових предметів та ін. Подробиці можна прочитати тут. Перші наукові результати представлені за посиланням.

Czytaj dalej „Інформаційний бюлетень 01 (2024)”