Opublikowane w przez kvmyzgin

Інформаційний бюлетень 02 (2024)

 Новини

  • 1 лютого в Інституті археології та етнографії Польської академії наук у м. Варшава відбулась лекція др. Альфреда Твардецького «Роль Ольвії Понтійської в готський та гунський періоди. Перші результати польських розкопок» («Rola Olbii Pontyjskiej w okresie gockim i huńskim. Pierwsze wnioski z polskich wykopalisk»). Доповідь викликала велику дискусію.
  • В середині лютого у містечку Свідниця (Нижня Сілезія) під час ремонтних робіт з реконструкції вулиці Крашовицької були знайдені дві амфори лужицької культури, які датуються бл. 750 – 650 рр. до н.е. Ймовірно, вони походять з поховання. Знахідка була зроблена на території могильника лужицької культури, який було знайдено в середині XIX ст. і тільки частково досліджено на початку ХХ ст.
  • 15 лютого до Регіонального музею у Радомсько, у Лодзькому воєводстві, були передані речі – елементи озброєння пшеворської культури – знайдені скарбошукачами під час зйомок програми „Шукачі історії”. Деталі та фото знахідок – за посиланням.
  • В першій половині лютого, під час будівництва Хелмської (Люблінської) об’їзної дороги виявлено поховання, яке пов’язують з неолітичною культурою кулястих амфор та датують 2500 – 2000 роками до н.е. Серед знахідок – скелет похованої дитини та скелети сільськогосподарських тварин. Крім того, у селі Сребжище було знайдено більше десятка житлових споруд і кілька стовпових конструкцій, які датуються 700-400 роками до н.е.
  • У лютому, у Слубіцькому повяті (Любуське воєводство), на місці, відомому як Рисяче поле, члени товариства „Drossen Lubuskie”, за допомогою металошукачів (діяльність була можлива на підставі офіційного дозволу, виданого офіцером з охорони історичних пам’яток Любуського воєводства) знайшли розораний скарб предметів бронзової доби. Скарб складався з трьох серпів, двох сокир, чотирьох браслетів (три з яких орнаментовані), шести кілець, двох фрагментів стрижнів і фрагмента бронзової булавки. Детальніше про знахідку та її фото – за посиланням.

Інформаційний бюлетень також доступний на сайті Факультету археології Варшавського університету за посиланням.

Анонси конференцій та семінарів

  • Колеги з Жешувського університету та Лейбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Європи в Лейпцигу (GWZO) організують цикл онлайн-семінарів за участю провідних вчених з Європи та США, присвячених країнам так званої Візантійської співдружності в Середньовіччі під назвою «Абетка європейської спадщини. Археологія Візантійської Співдружності» («ABC of European Heritage. Archaeology of the Byzantine Commonwealth»). Ця ініціатива є частиною проєкту „Ex oriente lux – модернізація та інтернаціоналізація досліджень спадщини східної Польщі”, що фінансується з коштів Міністерства науки та вищої освіти та бюджету GWZO. Перший семінар відбувся 26-29 лютого, наступні плануються 13-16 травня та 10-13 червня 2024 р. На сторінці нашої Лабораторії у Фейсбук ми повідомимо про деталі участі у семінарі в якості слухачів.
  • 6 березня на Факультеті археології Варшавського університету відбудеться засідання Семінару з археології Центральної Європи у I тис. до н.е. «Sideros». В числі інших планується доповідь професора, др. габ. Марціна Ігначака на тему «Фортеці України. Дослідження системи «скіфських» городищ раннього залізного віку на території Поділля».
  • 8 березня Центр середньовічної археології країн Балтії Інституту археології і етнографії Польської академії наук запрошує на онлайн конференцію «Стан та потреби дослідження ремісничого виробництва в середні віки та новий час» („Stan i potrzeby badań nad wytwórczością rzemieślniczą w średniowieczu i nowożytności”). З програмою конференції можна ознайомитись за посиланням.
  • 18-22 березня на Факультеті археології Варшавського університету відбудеться П’ята наукова конференція «Минуле має майбунє!». В рамах конференції запланована робота сесії «Археологія і нумізматика Східної Європи. Міжрегіональні контакти у Східній та Центральній Європі у І тисячолітті н.е.», яку організує наша Лабораторія. Програму конференції можна подивитись за посиланням, де незабаром також будуть опубліковані абстракти доповідей, а також інші організаційні деталі.
  • 23-25 квітня у Варшаві вібудеться Четверта Європейська конференція “Europa Postmedievalis”. Темою цьогорічної конференції буде кераміка та її роль у глобалізації в сучасний період. Приймання тез доповідей завершився, але ще є можливість зареєструватися та взяти участь у конференції в якості гостя (посилання).
  • Інститут археології і етнографії Польської академії наук запрошує магістрів та аспірантів приняйти участь у конференції «Remembrance, Religion and Secularity in Central and Eastern Europe and beyond» («Пам’ять, релігія і світськість у Центрально-Східній Європі та за її межами»), яка відбудеться у Варшаві 13-15 червня 2024 р. Подробиці за посиланням.
  • Факультет Археології Варшавскького університету запрошує до участі у четвертій науковій конференції «Chrysomallos. Польські археологи на Чорному морі та Кавказі». Захід відбудеться 11 та 12 квітня 2024 року в приміщенні Археологічного факультету. Конференція планується повністю в гібридному форматі. Заявки (назва доповіді, місце праці та посади/звання автора(ів), контактні дані, коротка анотація) слід надсилати на chrysomallos@gmail.com до 31 березня 2024 року.

Вистави

  • 8 лютого у Замковому музеї в Сандомирі (Muzeum Zamkowe w Sandomierzu) відкрилась тимчасова вистава «Крихти Античності ­– римські імпорти на польських землях» («Okruchy Antyku – importy rzymskie na ziemiach polskich»). Вистава, яка діятиме до 15 травня 2024 року, включає артефакти з музейних археологічних колекцій з Кракова, Лодзі, Любліна, Вроцлава, Познані, Стальової Волі та Сандомиру. Загалом на виставці представлено кілька сотень артефактів, серед яких: посудини terra sigillata, римські мечі, бронзові та срібні прикраси, бурштинові та скляні намиста, статуя Вакха, реліквії з поховань князів у Гебултові та Сандомирі-Краківці, а також багато інших артефактів.
  • 10 лютого в Археологічному музеї міста Гдиня відкрилась тимчасова вистава «Odkryj w Gdyni nieoczywiste. Pradzieje» («Відкрий для себе неочевидне в Гдині. Передісторія»). Ця вистава є розповідю про найдавнішу історію сучасної Гдині, на якій відвідуівачі мають можливість познайомитися зі знахідками пізньої бронзи та раннього залізного віку. Вистава діятиме до 31 грудня 2024 року.
  • 13 лютого у Національному музеї у Вроцлаві відкрилась виставка «Від денара до злотого», яка присвячена історії грошового обігу на территорії Польщі. Відвідувачі побачать середньовічні монети (денарії, пов’язані з Болеславом Хоробрим та Болеславом Кривоустим), півгроші Ягеллонів, срібні монети Корони, Литви та Гданська, золоті дукати, монети Листопадового повстання, розмінні монети Другої Речі Посполитої та Польської Народної Республіки, а також зразки монет міжвоєнного періоду. Всі експонати походять з Національного музею у Вроцлаві. Вистава відкрита для відвідування до 1 вересня 2024 року.

Публікації

  • В видавництві Brepols вийшла друком монографія декана Факультету археології Варшавського університету, професора, др. габ. Бартоша Контного «The Archaeology of War Studies on Weapons of Barbarian Europe in the Roman and Migration Period» («Археологія війни. Дослідження зброї варварської Європи в римський час і у епоху Великого переселення народів»). Книга є доповненим і розширеним перекладом польського видання „Archeologia wojny Studia nad uzbrojeniem barbarzyńskiej Europy okresu wpływów rzymskich i wędrówek ludów” (Oświęcim: Napoleon V, 2019). Електронну версію нової книги можна звантажити за посиланням.
  • Вийшов друком черговий, 25-й том „Wratislavia Antiqua”, у якому публікується докторська дисертація Агати Мацьончик „Рослини в поховальних церемоніях у Польщі та Європі на північ від Альп (13-18 століття)” («Plants in Funeral Ceremonies in Poland and Europe North of the Alps (13th-18th Centuries)»). Книгу можна звантажити за посиланням.
  • 29 лютого на Факультеті Історії та археології Університету Марії Кюрі-Складовської у Любліні відбулась презентація колективної монографії Bartecki B., Hyrchała A., Myzgin K. (eds), The Cichobórz Hoard. Studies on the Deposit of Roman Denarii and Their Imitations / Skarb z Cichobórza. Studia nad depozytem rzymskich denarów oraz ich naśladownictw (Hrubieszów: Muzeum im. ks. Stanisława Staszica w Hrubieszowie, 2023, 511 pp.). Монографія є підсумком дворічного інтердисциплінарного проєкту з дослідження унікального, одного з найбільших в історії Польщі, скарбів римських монет (1776 екз). Скарб був випадково знайдений фермером Маріушем Дилем під час польових робіт та у березні 2020 року передано до Музею ім. кс. Ст. Стащіца у Грубешові. На місці знахідки були проведені археологічні роботи, які виявили додаткові монети, а також інші знахідки. Електронну версію книги можна звантажити тут.

In memoriam

Back to top